Altri brani di Fiolet
Descrizione
Compositore: Сергій Мартинюк
Paroliere: Сергій Мартинюк
Testo e traduzione
Originale
Вона казала: "Я не буду", а так хотілось, щоби з бруду. Хто б міг тобі сказати правду?
Я був колись одним одним, ага.
Те, що нікому не належить, твій відчай, мій ранковий нежить.
Я без твоїх торкань шовкових, як гільза стріляна, пуста.
Переходи життя і поле, де ти блукаєш, моя доле.
Все дуже просто: є любов або нема, а чи була?
Коли бракує твоєї ніжності, було кохання, а нині розбіжності.
Коли обоє уперлися в стелю, кому ти вариш каву? Кому я рими стелю?
Кому ти вариш каву, кому я рими стелю?
І замість крапки ставиш кому.
Такла любов, як дощка з дому. Ті показушні хепі сторіз.
Я шарю сам, такі роби багато.
Ні, що не істина, за вибір я не брешу, всі та спасибі!
Зате вже точно тепер знаю, де любувався, де любив.
Переходи життя і поле, де ти блукаєш, моя доле.
Все дуже просто: є любов або нема, а чи була?
Коли бракує твоєї ніжності, було кохання, а нині розбіжності.
Коли обоє уперлися в стелю, кому ти вариш каву?
Кому я рими стелю, кому ти вариш каву, кому я рими стелю?
Кому здаєш себе з бою без сумніву?
За ким ховаєшся в світі безумному? А вір знати, я того не хочу.
Любов дає багато, але й бере досхочу. Кому здаєшся без бою, без сумніву?
За ким ховаєшся в світі безумному?
А вір знати, я того не хочу. Любов дає багато, але бере досхочу.
Любов дає багато. . .
Коли бракує твоєї ніжності, було кохання, а нині розбіжності.
Коли обоє уперлися в стелю, кому ти вариш каву?
Кому я рими стелю, кому ти вариш каву, кому я рими стелю, кому ти вариш каву, кому я рими стелю, кому ти вариш каву, кому я рими стелю, кому ти вариш каву, кому я рими стелю?
Кому ти вариш каву?
Traduzione italiana
Ha detto: "Non lo farò", ma voleva essere fatta di terra. Chi potrebbe dirti la verità?
Una volta ero solo, sì.
Ciò che non appartiene a nessuno, la tua disperazione, il mio naso che cola mattutino.
Senza i tuoi tocchi setosi, sono vuoto, come il bossolo di un proiettile.
Le transizioni della vita e il campo in cui vaghi, il mio destino.
Tutto è molto semplice: l'amore c'è o non c'è, e c'era?
Quando mancava la tua tenerezza, c'era l'amore, ma ora ci sono le differenze.
Quando entrambi sono appoggiati al soffitto, per chi stai preparando il caffè? A chi faccio rima?
Per chi prepari il caffè, per chi faccio rima?
E invece del punto metti una virgola.
Un tale amore è come una tavola da casa. Quei vecchi ostentati e felici.
Lo faccio da solo, faccio molte cose del genere.
No, non è vero, non mento sulla scelta, grazie a tutti!
Ma ora so con certezza dove ammirava, dove amava.
Le transizioni della vita e il campo in cui vaghi, il mio destino.
Tutto è molto semplice: l'amore c'è o non c'è, e c'era?
Quando mancava la tua tenerezza, c'era l'amore, ma ora ci sono le differenze.
Quando entrambi sono appoggiati al soffitto, per chi stai preparando il caffè?
A chi faccio la rima, a chi fai il caffè, a chi faccio la rima?
A chi ti arrendi senza dubbio?
Dietro chi ti nascondi in un mondo pazzo? E credimi, non lo voglio.
L'amore dà molto, ma richiede anche molto. A chi ti arrendi senza combattere, senza dubbio?
Dietro chi ti nascondi in un mondo pazzo?
E credimi, non lo voglio. L'amore dà molto, ma prende quanto vuole.
L'amore dà molto. . .
Quando mancava la tua tenerezza, c'era l'amore, ma ora ci sono le differenze.
Quando entrambi sono appoggiati al soffitto, per chi stai preparando il caffè?
A chi faccio rima, a chi fai il caffè, a chi faccio la rima, a chi fai il caffè, a chi faccio la rima, a chi fai il caffè, a chi faccio la rima, a chi fai il caffè, a chi faccio la rima?
Per chi prepari il caffè?