Altri brani di YARMAK
Descrizione
Ingegnere del suono: Mykyta Bogdanov
Strumentista: Roman Andrukhiv
Compositore: Roman Andrukhiv
Paroliere: Yarmak Oleksandr
Testo e traduzione
Originale
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Між книги Фукідіда і епосу Іліади, де вади его, лібідо, де вічна спокуса влади, де знову юна душа вдягає холодні лати, під сонцем іскрить меча, ця дюна буде палати.
За крок, як звідурана, розвалять тупі тирани, бо партія за ідею, джихад, воля
Корану, кинджали в ім'я Христа, де істина стерта кабами, мрії давляться ревами, долю гребем пікапами.
Полки героїв, цвинтар, стела. Я подаю сигнали і знаки. Це інтерстеллар.
Сирена виє — голос Фатуму. Потрібно розірвати все нано.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Знову грім, все по колу, знову обрії в огні.
Поки я живе в мені, я закон і я правило.
Вирви на Божому рядні, поле в оптоволокні грають струни диявола.
Блеф з правдою, кров з нафтою, велич і страх, і гнів, і прах. Режими, долі, карти.
Тут спадок всім перепаде. Модель вивчає датасет, де висновки АПД.
Знову світ кладе романтикам всі біди на плечі. Шлях світами крізь горнило галактик, космічні печі.
Шахти годують промови бідні. Ненависть, зухвалість, жадібність, відлік.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Traduzione italiana
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Tra i libri di Tucidide e l'epica Iliade, dove sono i difetti dell'ego, la libido, dov'è l'eterna tentazione del potere, dove ancora una volta l'anima giovane indossa una fredda armatura, sotto il sole la scintilla della spada, questa duna brucerà.
Gli stupidi tiranni crolleranno in un colpo solo, come un pozzo, perché il partito è un'idea, una jihad, una volontà
Corano, pugnali nel nome di Cristo, dove la verità viene cancellata dai taxi, i sogni vengono soffocati dai ruggiti, il destino viene remato dai camioncini.
Reggimenti di eroi, cimitero, stele. Do segnali e segnali. Questo è interstellare.
La sirena urla: la voce di Fatum. Devi rompere tutto nano.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Ancora tuono, tutto in cerchio, ancora orizzonti in fuoco.
Finché vivo in me, sono la legge e sono la regola.
Gli strappi sulla fila di Dio, il campo in fibra ottica sono suonati dalle corde del diavolo.
Bluffa con la verità, sangue con olio, grandezza, paura, rabbia e polvere. Modalità, destini, mappe.
Qui l'eredità andrà a tutti. Il modello studia un set di dati in cui sono presenti i risultati dell'APD.
Ancora una volta, il mondo scarica tutti i problemi sulle spalle dei romantici. Il cammino dei mondi attraverso il crogiuolo delle galassie, fornaci cosmiche.
Le miniere alimentano i discorsi dei poveri. Odio, audacia, avidità, conto alla rovescia.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.
Finché non crocifiggono Cristo, finché la gente non si ubriaca del suo sangue, nelle città non arriva la primavera.
Così è stato e così sarà.