Descrizione
Compositore: Задорожний Данило
Compositore: Задорожний Кирило
Compositore: Ткаченко Аліна
Compositore: Студенцов Сергій
Paroliere: Ткаченко Аліна
Paroliere: Студенцов Сергій
Testo e traduzione
Originale
Не прилітають вже птахи.
Не прилітають вже птахи до вікон. І я не хочу тебе забути.
Не пам'ятаю вже, коли було літо.
Бабусин светр не забудь одягнути.
Я подарую нам ще один день. Ми на балконі під гітару напишем літніх пісень.
Холодну ніч замінить тепла і зубниний засвіт.
Вдихнемо дим і поставим цей момент -на репіт.
-Злитіла луна, вже на вечір недоступна. Спала пилинка.
Я жива, я жива.
Не прилітають вже птахи до вікон. І я не хочу тебе забути.
Не пам'ятаю вже, коли було літо. Бабусин светр не забудь одягнути.
Не прилітають вже птахи до вікон. І я не хочу тебе забути.
Не пам'ятаю вже, коли було літо. Бабусин светр не забудь одягнути.
-Коли побачимось, скажи. . . -Пробач, але не скоро.
На підлозі майже сніг і в мене болить горло.
Я не плачу, просто звук затертий десь на фоні.
Світ мовчить уже добу, а я всю ніч безсонні.
-Коли побачимось, скажи. . . -Пробач, але не скоро.
На підлозі майже сніг і в мене болить горло.
Я не плачу, просто звук затертий десь на фоні.
Світ мовчить уже добу, а я всю ніч безсонні.
Злитіла луна, вже на вечір недоступна.
-Спала пилинка. Я жива, я жива.
-Не прилітають вже птахи до вікон. І я не хочу тебе забути.
Не пам'ятаю вже, коли було літо. Бабусин светр не забудь одягнути.
Не прилітають вже птахи до вікон. І я не хочу тебе забути.
Не пам'ятаю вже, коли було літо.
Бабусин светр не забудь одягнути.
Я повернусь додому знов, бо вже забув, як це радіти.
Я точно знаю, що любов - це ще з дитинства посаджені квіти.
Я повернусь, коли мій дім буде порожній, наче тінь.
Я одягну свій старий спогад.
Дитячий сміх так гріє.
Traduzione italiana
Gli uccelli non volano più.
Gli uccelli non volano più alle finestre. E non voglio dimenticarti.
Non ricordo quando era estate.
Non dimenticare di indossare il maglione della nonna.
Ci darò un altro giorno. Scriveremo canzoni estive sul balcone alla chitarra.
La notte fredda sarà sostituita dal calore e dal mal di denti.
Inaliamo il fumo e ripetiamo questo momento.
- L'eco si è fuso, non è già disponibile per la sera. Cadde la polvere.
Sono vivo, sono vivo.
Gli uccelli non volano più alle finestre. E non voglio dimenticarti.
Non ricordo quando era estate. Non dimenticare di indossare il maglione della nonna.
Gli uccelli non volano più alle finestre. E non voglio dimenticarti.
Non ricordo quando era estate. Non dimenticare di indossare il maglione della nonna.
- Quando ci vediamo, dimmelo. . . - Mi dispiace, ma non presto.
C'è quasi neve sul pavimento e mi fa male la gola.
Non sto piangendo, è solo che il suono è ovattato da qualche parte in sottofondo.
Il mondo è rimasto in silenzio per un giorno e io sono stato insonne tutta la notte.
- Quando ci vediamo, dimmelo. . . - Mi dispiace, ma non presto.
C'è quasi neve sul pavimento e mi fa male la gola.
Non sto piangendo, è solo che il suono è ovattato da qualche parte in sottofondo.
Il mondo è rimasto in silenzio per un giorno e io sono stato insonne tutta la notte.
L'eco si è fuso, non è già disponibile per la sera.
- È caduta la polvere. Sono vivo, sono vivo.
- Gli uccelli non volano più alle finestre. E non voglio dimenticarti.
Non ricordo quando era estate. Non dimenticare di indossare il maglione della nonna.
Gli uccelli non volano più alle finestre. E non voglio dimenticarti.
Non ricordo quando era estate.
Non dimenticare di indossare il maglione della nonna.
Tornerò di nuovo a casa, perché ho già dimenticato come essere felice.
So per certo che l'amore è un fiore piantato fin dall'infanzia.
Tornerò quando la mia casa sarà vuota come un'ombra.
Indosserò il mio vecchio ricordo.
Le risate dei bambini sono così calde.