Testo e traduzione
Originale
Мої плакати на стінах, як і шрами на тілі.
Я гублюся, зосереджено розчиняючи свій біль. У моєму волоссі більше нема кератину.
Я доросла дитина, мені пасує сатин. Мої плакати на стінах, як і шрами на тілі.
Я гублюся, зосереджено розчиняючи свій біль. У моєму волоссі більше нема кератину.
Я доросла дитина, мені пасує сатин. Я вже вмію казати ні, та тобі я скажу так.
Моїми діями більше не заправляє страх.
Я грію надію про те, що у нас є спільний дах, бо нам не пасує ця нав'язана мова кохання.
Я плачу в ванній, поки вода тече по шкірі, змиває бруд, в якій я сам себе містив. І я чую голос, він мені каже відпустити. Та я не вмію.
Я лиш чіпляюся сильніше. Я хочу більше, щодня згораючи без причин.
Я вірю в притчі, що були вписані сторіччя назад у камені.
Я перевірю їх на практиці, бо завжди звик ламати я, щоб зрозуміти, як працює серце.
Не пробачаю мозку переобдумані поступки, зажаті емоції. Кольорові олівці малюють мою долю.
Я чорно-білим приспівом розкажу про любов і мої плакати на стінах, як і шрами на тілі.
Я гублюся, зосереджено розчиняючи свій біль. У моєму волоссі більше нема кератину.
Я доросла дитина, мені пасує сатин. Мої плакати на стінах, як і шрами на тілі.
Я гублюся, зосереджено розчиняючи свій біль. У моєму волоссі більше нема кератину.
Я доросла дитина, мені пасує сатин. Я вже вмі--
Traduzione italiana
Le mie grida sono sui muri, proprio come le cicatrici sul mio corpo.
Mi perdo, concentrandomi sul dissolvere il mio dolore. I miei capelli non hanno più cheratina.
Sono un bambino adulto, il raso mi va bene. Le mie grida sono sui muri, proprio come le cicatrici sul mio corpo.
Mi perdo, concentrandomi sul dissolvere il mio dolore. I miei capelli non hanno più cheratina.
Sono un bambino adulto, il raso mi va bene. So già come dire di no, ma a te dirò di sì.
Le mie azioni non sono più alimentate dalla paura.
Spero che avremo un tetto comune, perché questo linguaggio dell'amore imposto non ci si addice.
Piango in bagno mentre l'acqua mi scorre sulla pelle, lavando via lo sporco in cui mi sono contenuta. E sento una voce che mi dice di lasciar andare. Ma non posso.
Mi tengo solo più stretto. Voglio di più, bruciando ogni giorno senza motivo.
Credo nelle parabole scritte secoli fa sulla pietra.
Li metterò alla prova nella pratica, perché sono sempre abituato a romperli per capire come funziona il cuore.
Non perdono il cervello per concessioni riconsiderate, emozioni represse. Le matite colorate disegnano il mio destino.
Racconterò un coro in bianco e nero sull'amore e sui miei poster sui muri, così come sulle cicatrici sul mio corpo.
Mi perdo, concentrandomi sul dissolvere il mio dolore. I miei capelli non hanno più cheratina.
Sono un bambino adulto, il raso mi va bene. Le mie grida sono sui muri, proprio come le cicatrici sul mio corpo.
Mi perdo, concentrandomi sul dissolvere il mio dolore. I miei capelli non hanno più cheratina.
Sono un bambino adulto, il raso mi va bene. Posso già...